Обов’язки батьків під час дистанційного навчання
Під час дистанційного навчання якісного та успішного перебігу здобуття знань буде досягнуто лише тоді, коли три сторони освітнього процесу – вчителі, учні, батьки – будуть ефективно взаємодіяти та співпрацювати між собою.
У Статті 55. п. 3. Закону України «Про освіту» чітко вказано, що батьки здобувачів освіти зобов’язані:
- виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів
людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного
здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля; - сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною
передбачених нею результатів навчання; - поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших
учасників освітнього процесу; - дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
- формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні,
мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану; - настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
- формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за
наявності).
Пам’ятка для батьків. Як допомогти дитині під час війни, щоб вберегти її емоційний стан
- Мінімізуйте перегляд новин з дитиною
В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна
поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж. - Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.
Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі. - Діти потребують тактильності.
Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше. - Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.
- Спостерігайте за грою дитини.
Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може
допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити. - Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.
- Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном.
Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми зі старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування. - Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.
Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки: - можна рвати або зминати папір;
- гра в «паперові» сніжки;
- можна «боксувати» м’яку подушку;
- запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
- «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
- ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.
